РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ НА ЩОДЕНЬ
у храмі св. Василія Великого і блаж. свщнмч. Олексія Зарицького
З Понеділка по П’ятницю:
7:30 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКЕ ПРОШЕННЯ.
9:00 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ПОМЕРЛИХ. ПАНАХИДА.
18:00 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКЕ ПРОШЕННЯ.
У Суботу:
7:30 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКЕ ПРОШЕННЯ.
9:00 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ПОМЕРЛИХ. ПАНАХИДА.
18:00 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКЕ ПРОШЕННЯ.
19:00 – ВЕЛИКА ВЕЧІРНЯ
У Неділю та Свята:
7:30 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКЕ ПРОШЕННЯ.
9:00 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКЕ ПРОШЕННЯ.
11:00 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКЕ ПРОШЕННЯ.
13:00 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКЕ ПРОШЕННЯ.
18:00 – СВЯТА ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКЕ ПРОШЕННЯ.
- на кожній Св. Літургії уділяється Св. Тайна Сповіді
- кожного першого понеділка місяця молимося після вечірньої Св. Літургії за узалежнених, зокрема за тих, хто одержимий хворобою пиятства, перед чудотворною іконою “НЕВПИВАЄМА ЧАША”. По завершенні молінь, є можливість спілкуватися з психологом п. Лілею, яка надає професійні консультації, як поводитися із алкозалежними.
- кожного першого четверга після Св. Літургії, о 19:00 молимося Святу годину, Благальну пісню і вервицю за священиків.
- кожну першу п’ятницю місяця, після Св. Літургії, молимося за наших недужих, чин Освячення води та благословення нею, молитви на оздоровлення та мирування.
Богослужінням називається богошанування або догодження Богу добрими думками, словами і ділами, тобто виконання волі Божої.
Богослужіння почалося на землі з часу створення перших людей — у раю. Богослужіння перших людей у раю полягало у вільному славленні Бога, Його премудрості, благості, всемогутності та інших Божих досконалостей, явлених під час створення світу і в промислі про нього.
Після свого гріхопадіння люди повинні були ще більше молитися Богу, благаючи Його про своє спасіння. В Богослужінні людей, після гріхопадіння, крім молитви, Господь установив жертвоприношення. Жертва виражає думку, що все, що маємо, не наше, а Боже. Поєднання молитов з жертвоприношеннями повинно було нагадувати людям, що Бог приймає їхні молитви заради тієї жертви, яку згодом приніс за всіх людей Син Божий, Спаситель, Який прийшов на землю.
Спочатку богослужіння проводилися просто неба. Не було ні святих храмів, ні священних осіб. Люди приносили жертву Богу, де хотіли, і молилися такими словами (молитвами), які підказували їм власне почуття і настрій.
За повелінням Божим, у часи пророка Мойсея була споруджена скинія (перший старозавітний храм єдиному істинному Богу), були обрані священні особи (первосвященик, священики і левити), були визначені жертви на різні випадки і були встановлені свята (Пасха, П’ятдесятниця, Новий рік, день очищення тощо).
Прийшовши на землю, Господь Ісус Христос навчав поклонятися Небесному Отцю у будь-якому місці. І все ж таки Він часто відвідував старозавітний єрусалимський храм як місце особливої благодатної присутності Божої, піклувався про порядок у храмі і проповідував у ньому. Так само чинили і святі апостоли Його, доки не почалися відкриті гоніння на християн з боку юдеїв.
У часи апостолів, як видно з книги Діянь апостольських, були особливі місця для зібрань віруючих і для здійснення Таїнства причастя, які називалися церквами, де Богослужіння проводилося поставленими на те через рукопокладання (Св. Таїнство Священства) єпископами, пресвітерами (священиками) та дияконами.
Остаточне упорядкування християнського богослужіння було зроблено наступниками апостольськими, під керівництвом Духа Святого і за даною їм від апостолів заповіддю: «Все повинно бути благопристойним і за чином» (1 Кор. 14, 40). Цей установлений порядок Богослужіння строго зберігається у нашій святій Церкві Христовій.
Церковним богослужінням називається служіння чи служба Богу, яка складається з читання і співання молитов, читання Слова Божого і священнодій (обрядів), здійснюваних за визначеним чином, тобто порядком, на чолі з священнослужителем (єпископом або священиком).
Від домашньої молитви церковне Богослужіння відрізняється тим, що воно проводиться священнослужителями, законно поставленими для цього через Таїнство священства святою Церквою, і проводиться переважно у храмі.
Церковне Богослужіння має на меті, для повчання віруючих, у читанні та піснеспівах викласти істинне вчення Христове і налаштувати їх на молитву та покаяння, а в образах і в діях зобразити найважливіші події із священної історії, які відбулися для нашого спасіння, як до Різдва Христового, так і після Різдва Христового. При цьому мається на увазі викликати у віруючих вдячність Богу за всі одержані благодіяння, посилити молитву за наступні милості до нас від Нього й отримати спокій нашій душі.
А головне, через Богослужіння християни входять у таємниче спілкування (єднання) з Богом, через здійснення таїнств при Богослужінні, а особливо Таїнства Св. Причастя, і отримують від Бога благодатні сили для праведного життя.
ДОБОВЕ КОЛО БОГОСЛУЖІНЬ
Добовим колом богослужінь називаються ті богослужіння,
які здійснюються св. православною Церквою протягом
доби. Добових богослужінь є дев’ять: вечірня, повечір’я,
полуношниця, рання, перший час, третій час, шостий час,
дев’ятий час і Божественна літургія.
За прикладом Мойсея, який, описуючи сотворіння Богом світу, починає “день” з вечора, так і в православній Церкві день починається з вечора – вечірнею.
Вечірня — служба, яка здійснюється в кінці дня, ввечері. Цією службою ми дякуємо Богу за минулий день.
Повечір’я – служба, яка складається з читання ряду молитов, в яких ми просимо у Господа Бога прощення гріхів і щоб Він дав нам, що йдемо на сон, спокій тілу та душі й зберіг нас від підступів диявола під час сну.
Полуношниця – служба, яка здійснюється опівночі, на спомин про нічну молитву Спасителя у Гефсиманському саду. Ця служба закликає віруючих бути завжди готовими до дня Страшного Суду, який прийде раптово, мов “жених опівночі”, згідно з притчею про десять дів.
Рання – служба, яка здійснюється вранці, до сходу сонця. Цією службою ми дякуємо Богу за минулу ніч і просимо у Нього милостей на день, що вже настав.
Перший час, що відповідає нашій сьомій годині ранку, освячує молитвою день, який уже настав.
На третьому часі, який відповідає нашій дев’ятій годині ранку, згадується зішесття Святого Духа на апостолів.
На шостому часі, о дванадцятій годині дня, згадується розіп’яття Господа нашого Ісуса Христа.
На дев’ятому часі, що відповідає п’ятнадцятій годині, згадуємо хресну смерть Господа нашого Ісуса Христа.
Божественна Літургія – найголовніше богослужіння. На ній згадується усе земне життя Спасителя і здійснюється Таїнство Св. Причастя (Св. Євхаристія), установлене Самим Спасителем на Тайній вечері.
Усі ці служби у давнину в монастирях і у пустельників проводились окремо, у визначений для цього час. Але згодом, для зручності віруючих, вони були з’єднані в три богослужіння: вечірнє, ранкове і денне.
Вечірнє богослужіння складається з дев’ятого часу, вечірні і повечір’я.
Ранкове – з полуношниці, ранньої та першого часу.
Денне – з третього і шостого часів та літургії.
Напередодні великих свят і недільних днів відправляється вечірня служба, в якій з’єднуються: вечірня, рання і перший час. Таке богослужіння називається всенічним бдінням (всенічною), тому що у давніх християн воно тривало усю ніч. Слово бдіння означає пильнування, неспання.
НАОЧНА СХЕМА ДОБОВОГО КОЛА БОГОСЛУЖІНЬ
Вечір
1. Дев’ятий час (15.00).
2. Вечірня.
3. Повечір’я.
Ранок
1. Полуношниця (північ, 24.00).
2. Рання.
3. Перший час (7.00).
День
1. Третій час (9.00).
2. Шостий час (12.00).
3. Літургія.
РІЧНЕ КОЛО БОГОСЛУЖІНЬ
Річним колом богослужінь називається порядок служб протягом усього року. Кожен день у році присвячується пам’яті тих чи інших святих, а також і особливим священним подіям — святам і постам.
З усіх свят у році найбільше — свято Світлого Христового Воскресіння (Пасха, Великдень). Це є «свято свят і торжество з торжеств». Пасха буває не раніше 22 березня (4-го квітня н. ст.) і не пізніше 25 квітня (8 травня н. ст.), у першу неділю після весняного повного місяця.
Ще буває в році дванадцять великих свят, встановлених на честь Господа нашого Ісуса Христа і Божої Матері, які називаються дванадесятими.
Є свята і на честь великих святих і на честь безтілесних Сил Небесних — ангелів.
Тому всі річні свята за своїм значенням поділяються на Господні, Богородичні і святих.
За часом святкування (відзначення) свята поділяються на постійні, які бувають щороку в одні й ті самі числа місяця, і перехідні, які хоча й бувають в одні і ті самі дні тижня, але припадають на різні числа місяця у відповідності до часу святкування Пасхи.
За врочистістю церковної служби свята поділяються на великі, середні і малі.
Великі свята завжди мають всенічне бдіння; середні ж — не завжди.
Богослужбовий церковний рік починається 1-го вересня за ст. ст., а все річне коло богослужінь будується з уваги на свято Пасхи.