IMG_4065[1]

о. Володимир Гоцанюк

 

о. Володимир Гоцанюк, народився 22 жовтня 1972 року у с. Манява, Богородчанського району, Івано-Франківської області.

Батько – Дмитро 1944 р. н., художник (помер у 2008 р.). Мама – Ганна  (Струтинська) 1949 р. н., дизайнер меблів, пенсіонер. Брат – Віктор 1974 р. н., художник, неодружений. Сестра – Лідія 1982 р. н., товарознавець, одружена.

З 1980 р. по 1982 р., навчався у Манявській середній школі.

З 1982 р. по 1990 р., продовжив навчання у Надвірнянській середній школі №4. 1990-1995 роки,  навчався у Львівській Духовній семінарії Святого Духа.

1995-1996 роки, приготовлявся до поступлення у Люблінський католицький університет та працював паламарем у Храмі св. Анни (м. Львів).

1996-1999 роки, навчався у Люблінському католицькому університеті (Польща), де здобув кваліфікацію магістра богослов’я.

1999-2003 роки, ліцензіатсько-докторські навчання у Люблінському католицькому університеті (Інститут Морального богослов’я), здобув ступінь ліцензіата морального богослов’я.

4 жовтня 1998 року піддияконські та дияконські свячення уділив Єпископ Михаїл Колтун у церкві Собору Пресвятої Богородиці у м. Броди.

7 травня 2000 року ієрейські свячення уділив Єпископ Михаїл Колтун у церкві св. Юрія у м. Броди.

5 вересня 2000 року призначений Єпископом Михайлом Колтуном адміністратором храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Тустоголови , храму Святих Володимира і Ольги с. Млинівці та храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Калинівка, Зборівського району, Тернопільської області.

10 жовтня 2000 року Єпископом Михаїлом Колтуном надано право носити набедреник.

З 2000 року по 2002 рік є капеланом Зборівського Технічного технікуму.

З 2000 року по 2003 рік – директор Зборівської дяківсько-регентської школи.

З 2001 року по 2007 рік – викладач морального богослов’я, біоетики, екологічної етики, подружньої етики у Тернопільській Вищій Духовній семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого.

У 2002 році з благословення Єпископа Михаїла Сабриги розпочав будівництво нового храму Бл. свщмч. Миколая Чарнецького у с. Млинівці, Зборівського району.

13 листопада 2003 року відкликаний Єпископом Михаїлом Сабригою від обов’язків адміністратора Покрови Пресвятої Богородиці с. Тустоголови Зборівського району та призначений адміністратором храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Присівці, Зборівського району.

З 17 лютого 2004 року по 17 березня 2005 року – призначений Єпископом Ігорем Возьняком адміністратором храму св. Євстафія у с. Чолгині, Яворівського району.

З 17 березня 2005 року по 18 грудня 2014 року – сотрудник храму св. Анни м. Львова.

З 2012 року призначений референтом комісії міжрелігійних та екуменічних відносин у Львівській Архиєпархії.

З 26 вересня 2013 року по 1 жовтня 2014 року – адміністратор Благодійної Установи Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького.

З 18 грудня 2014 року призначений Митрополитом Ігорем Возьняком адміністратором храму св. Василія Великого у м. Львові.

Одружився у 1997 році із Галиною Гайвась. Дружина є доцент історичної геології та палеонтології геологічного факультету Львівського національного  університету імені Івана Франка. Виховує двох синів: Остап (1998 р. н.), навчається у Львівській Духовній семінарії Святого Духа та Данило (2007 р. н.), учень СЗШ №100 м. Львова.

 

image1

о. Павло Заболітний

 

о. Павло Заболітний, народився 23 серпня 1987 року у місті Дубляни Жовківського району Львівської області, у сім’ї робітників.

У 1993 році пішов у перший клас Дублянської ЗОШ I – III ступенів.

У 2004 році, після закінчення школи, вступив на підготовчий курс Львівської Духовної Семінарії Святого Духа.

У 2005 році поступив на перший курс Львівської Духовної Семінарії Святого Духа і на перший курс філософсько–богословського факультету Українського Католицького Університету.

Під час навчання у Семінарії, протягом 2009-2010 років, був старостою курсу. Протягом навчання у Семінарії належав до Пасторального Центру «Еклезія», а також був членом Братства «Введення в храм Пресвятої Богородиці». У 2008-2009 роках був секретарем Братства, а у 2009-2010 роках виконував обов’язки голови місійної секції Братства «Введення в храм Пресвятої Богородиці». У 2006-2009 роках виконував обов’язки паламаря семінарійного храму.

За час навчання у Семінарії неодноразово їздив на Центральну, Східну і Південну Україну допомагати священникам УГКЦ, а саме: м. Харцизьк (Донецька обл.), м. Першотравенськ (Дніпропетровська обл.), с. Деменки (Полтавська обл.), м. Запоріжжя, с. Вільча (Харківської обл.). Допомога полягала у дякуванні під час Богослужень, проведенні вертепів, коляди, гаївок, організації літніх християнських таборів, прибиранні храму, катехизації молоді і старших людей.

У липні-серпні 2010 року був скерований ректоратом Семінарії на поїздку у м. Афіни (Греція) для допомоги при парафії святого Миколая УГКЦ, де виконував обов’язки паламаря і дяка, а також організовував християнський табір для дітей.

29-30 червня 2007 році брав участь, як представник УКУ, у Всеукраїнській студентській конференції «Fides et Ratio», яка проходила у м. Києві.

У 2010 році закінчив з відзнакою Український Католицький Університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Богослов’я» та здобув кваліфікацію магістр богослов’я, викладач богослов’я.

У 2011 році закінчив повний курс навчання у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа.

8 травня 2011 року отримав піддияконські свячення з рук Архиєпископа Ігоря Возьняка у с. Заглина (Жовківський р-н).

18 вересня 2011 року одружився з Марією з роду Труш, 1986 р. н. Виховує двох дітей. Дмитра 2012 р.н. та Анну 2015 р.н.

З вересня 2011 по червень 2015 працював вчителем Християнської етики молодших класів Дублянської ЗОШ I – III ступенів.

8 січня 2012 року отримав дияконське рукоположення з рук преосвященного владики Венедикта єпископа-помічника Львівського.

Дияконське служіння звершував на парафії св. Андрія Первозванного у м. Львові, вул. Варшавська 38.

23 грудня 2012 року отримав пресвітерське рукоположення з рук преосвященного владики Венедикта єпископа-помічника Львівського.

30 грудня 2012 року призначений сотрудником у храм святого Василія Великого і блаженного священномученика Олексія Зарицького у м. Львові.

 

о. Роман Гаранджа

о. Роман Гаранджа

о. Роман Гаранджа, народився 19 вересня 1987 року у с. Солонка Пустомитівського району Львівської області у багатодітній сім’ї. Його батько Ярослав, священик, парох ц. Різдва Пресвятої Богородиці с. Сокільники. Мама Леся, інженер. Крім Романа, (найстаршого) у сім’ї є 4 братів і 1 сестра. Один з братів, Василь, вже є священиком і ще двоє навчаються у семінарії.

У 2004 році, о. Роман закінчив ЗОШ у с. Солонка і поступив у Львівську Духовну Семінарію Святого Духа.

Протягом навчання у Семінарії належав до Біблійного товариства «Еффата», а також був членом семінарійної збірної з футболу. Їздив на місії у Запорізьку область, де допомагав місцевим священикам у їхній праці.

У 2011 році закінчив Український Католицький Університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Богослов’я».

У 2012 році закінчив повний курс навчання у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа.

По закінченні навчання у Семінарії, подав документи і був прийнятий на навчання у Люблінський Католицький Університет (Польща), на факультет церковної історії.

16 червня 2014 року після здачі екзаменів, захистив ліценціат канонічний з історії Церкви.

12 травня 2017 року захистив докторську працю з темою: «EKSTERMINACJA DUCHOWIEŃSTWA GRECKOKATOLICKIEJ METROPOLII LWOWSKO-HALICKIEJ W LATACH 1939-1953» і отримав титул Доктора історії Церкви.

25 травня 2017 року одружився з Оксаною (Радкевич). В подружжі тішаться сином Дем’яном 2018 р.н.

21 листопада 2017 року отримав дияконське рукоположення з рук преосвященного владики Володимира, єпископа-помічника Львівського.

Дияконське служіння звершував на парафії Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста у м. Львові, вул. Наукова 23.

27 серпня 2018 року отримав пресвітерське рукоположення з рук преосвященного владики Володимира, єпископа-помічника Львівського.

З 27 вересня 2018 року служить як сотрудник у храмі святого Василія Великого і блаженного священномученика Олексія Зарицького у м. Львові.

У 2016 році працював на доручення Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету, по збору матеріалів на замовлення Сокальсько-Жовківської єпархії по темі: «Жива Історія УГКЦ».

З 1 вересня 2017 року працює науковим співробітником Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету.

Учасник наукових конференцій, семінарів, лекцій, презентацій, академій.

Брав участь у науковому, міжнародному семінарі: «Християни під пануванням тоталітарних режимів від 1945 до 1960-х рр.: виклики повсякденного життя у громадах», що відбувався протягом 17-20 листопада 2019 року у м. Айхштет, (Collegium Orientale), Німеччина. На семінарі виступив із доповіддю: «Дві руки» одного режиму: виправно-трудові табори і заслання як головні способи покарання священиків УГКЦ.

 

о. Роман Мирош

о. Роман Мирош

о. Мирош Роман, народився 5 листопада 1988 року в місті Львові. Батько – о. Василь, парох ц. Зіслання Святого Духа м. Львів-Сихів. Мати – Зіновія (Дівоче прізвище – Пронь) 1968 року народження. Брат –Ростислав 1992 року народження, навчався в Українському Католицькому Університеті, продовжує навчання у семінарії та університеті м. Айхштет.

У 2004 році закінчив СЗШ №75 міста Львова та вступив на підготовчий курс  Львівської Духовної Семінарії Святого Духа.

В 2005 вступив на перший курс Львівської Духовної Семінарії Святого Духа та Українського Католицького Університету (Філософсько-богословський факультет).

З 2006 року член Семінарійного Братства «Введення в Храм Пресвятої Богородиці»

В 2011 році завершив навчання на магістерській програмі Філософсько‑богословського факультету Українського Католицького Університету.

В 22 жовтня 2011 з рук преосвященного владики Венедикта (Алексійчука) поставлений у піддияконський чин.

В 2012 році завершив навчання у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа

У 2012-2014 навчався на ліценціатській програмі із пасторального богослов’я в Папському Пасторальному Інституті “Redemptor Hominis” при Папському Латеранському Університеті у Римі (Pontificio Istituto Pastorale “Redemptor Hominis”, presso la Pontificia Università Lateranense), захистивши ліценціатську працю на тему «Lo sviluppo del ministero pastorale nella Chiesa GrecoCattolica Ucraina. Appunti per il ministero pastorale alla luce degli Orientamenti Pastorali degli Sinodi della Chiesa e lettere pastorali degli Arcivescovi Maggiori nel periodo dal 1987 al 2014» (Розвиток пасторального служіння в Українській Греко-Католицькій Церкві. Ключові напрямні для пасторального служіння у світлі постанов Синоду Єпископів та Пастирських звернень, послань та листів Верховних Архиєпископів у період із 1987 до 2014). отримав звання «ліценціат із пасторального богослов’я»

У 2015-2017 роках навчався на докторській програмі із пасторального богослов’я у цьому ж інституті та здійснив захист докторської дисертації на тему: «Unità con Dio e con il popolo. Linsegnamento pastorale del Metropolita Andrej Šeptyckyj: ricostruzione e analisi» («Єдність з Богом та з людьми. Пасторальне вчення Митрополита Андрея Шептицького: структура та аналіз»), та отримав науковий титул доктор Пасторального богослов’я).

З травня 2018 року працює координатором ліценціатської та докторської програми в Українському Католицькому Університеті (Філософсько-богословський факультет) та викладав на цій програмі курси: Миряни у сучасному світі, фундаментальне Пасторальне Богослов’я, Богослов’я діяльності Церкви.

17 листопада 2018 року одружився з Лідією (Баран), 1991 р н. Разом виховують донечку Терезу 2019 р. н.

15 лютого 2019 року отримав дияконське рукоположення з рук преосвященного владики Володимира, єпископа-помічника Львівського. Дияконське служіння звершував на парафії Воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа м. Винники вулиця Тараса Шевченка, 13

26 січня 2020 року отримав пресвітерське рукоположення з рук преосвященного владики Володимира, єпископа-помічника Львівського.

7 лютого 2020 року призначений сотрудником у храм святого Василія Великого і блаженного священномученика Олексія Зарицького у м. Львові.