Життя парафії

Різдвяне привітання для парафіян і прихожан храму св. Василія Великого і бл. Олексія Зарицького

Різдвяне привітання для парафіян і прихожан храму св. Василія Великого і бл. Олексія Зарицького

Дорогі у Христі парафіяни і прихожани нашого храму! Кожного року на Різдвяні свята ми по-особливому духовно єднаємось, щоб спільно розділити радість Вифлеємської новини. Для нас народився Христос, для нас Він зійшов з Неба і оселився між нами. Євангелія від Матея та Луки описують нам цю подію, як паломництво, яке здійснюють незважаючи на глибоку ніч пастирі та мудреці. Паломництво – це не просто мандрівка кудись в незнане, це крокування на зустріч із Кимось хто нас трепетно очікує. Тому і ми, в часі Різдва, як парафіяльна спільнота, йдемо нашими паломництвом до Божого храму на зустріч з новонародженим Дитятком-Ісусом. Приходимо на Богослуження, прославляємо Спасителя колядками і вертепами, збираємось всією родиною за святковим столом.

У Святому Письмі читаємо, як після народження Спасителя ангел-благовісник звернувся до пастухів, що вночі пасли вівці в полі біля Вифлиєму. «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість,  що  буде  радістю  всього  народу:  Сьогодні  народився  вам  у  місті  Давидовім Спаситель,  він же  Христос  Господь.  І  ось  вам  знак:  Ви  знайдете  дитя  сповите,  що лежатиме в яслах.» (Лк. 2: 10-12). Ангел сповістив пастухам радісну новину про народження Месії. Сьогодні людство, і зокрема наш народ, як і тоді потребує почути і прийняти Добру Новину про те, що Бог не залишив нас наодинці в боротьбі з найбільшим злом, яким є гріх, що ніхто з нас не є одиноким.

Друга Божа Особа – Син Божий, став людиною, щоб кожен з нас міг осягнути спасіння. Таким чином здійснилося Боже слово, яке обіцяє нашим прародичам милосердя, про яке говориться вже у книзі Буття (Бут. 3,15).

В історії людства напевно важко знайти якусь більшу і радіснішу подію, ніж прихід у цей світ Сина Божого та Його Воплочення. Сповнення обітниці про прихід Месії-Еммануїла – це звершення і прояв безконечної любові та милосердя Бога Отця до свого створіння, до людини: “Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним” (Ів. 3,16). Воплочення Божого Сина і Його Різдво – це свято надзвичайно глибокої та таїнственної близькості Бога до людини. Сам Господь захотів як людина родитися в місті Вифлеємі з Пречистої Діви і, будучи невидимим Богом, стати для нас видимим Чоловіком – Еммануїлом, Богом, який є із нами.

Для кожної віруючої людини любов до Ісуса Христа і Його Пресвятої Матері є незамінними і похвали гідними. І що більше людина пізнає Ісуса Христа, то сильніше Його любить. Пізнання приходить через читання чи слухання Євангелія, через приватну розмову з Господом у молитві, через участь у недільній чи святковій Святій Літургії, через слухання проповіді, через єднання у Святому Причасті. Все це сприяє тому, що кожного разу, ми все більше пізнаємо Христа Ісуса, а відтак і більше Його любимо. Тому не можемо ніколи занедбати ці засоби пізнання Бога.

У нашій церковній традиції різдвяне привітання має два варіанти: Христос народився і Христос рождається. В одному ми стверджуємо, що Христос вже народився і проголошуємо доконаний історичний факт про те, що Месія вже прийшов і не потрібно чекати іншого, тобто наше спасіння вже здійснилося в Ісусі Христі. А в другому варіанті привітання ми кажемо, що Христос народжується тепер, коли живе наше покоління. Незважаючи на те, що минуло 2020 років, ми так само є свідками спасіння, яке можливе лише завдяки вірі у Господа Ісуса. Отож, Христос вже народився, але якщо ми не приймемо Його сьогодні, тут і тепер, то будемо далі перебувати у темряві гріха, неправди, несправедливості та смерті.

Різдво Христове – це також велике свято родини, бо ж сам Господь народився у родині, маючи біля себе Пресвяту Матір та опікуна святого Йосифа. Часто ці дні наповнені великою радістю, але інколи і смутком. Радість панує у серці тих людей, які втішаються великою і здоровою родиною, тих, які, насолоджуються діточками. Радість є в тих оселях, де панує мир і спокій.

Але є між нами брати і сестри, які з тих чи інших причин, залишилися одинокими, самотніми, а, може, і покинутими. Є ті, які перебувають далеко від рідної домівки, на заробітках, і не мають можливості святкувати Різдво з родиною. Є чимало хворих, які навіть і святкові дні проводять у лікарнях. Не маємо права забути і тих, які в цю хвилину захищають нашу Батьківщину і жертвують своїм часом і життям, щоб ми могли святкувати Різдво Христове спокійно.

Наша радість і наш смуток мають свою цінність лише у Господі. Кажуть, що радість розділена з ближнім – збільшується вдвічі, а смуток – зменшується вдвічі. Тому радіймо, бо «з нами Бог» і сумуймо, щоб смуток наших ближніх був меншим, а з Божою допомогою і зник з їхніх сердець. Про це нас гарно навчає апостол Павло: «Браття, радуйтеся завжди в Господі, і ще раз кажу, радуйтеся. Лагідність ваша нехай буде знана всім людям. Господь близько.  Ні  про що  не журіться,  але  в  усьому молитвою  і молінням  з  благодаренням висказуйте ваші прохання до Бога. І мир Божий, що перевищає всякий ум, нехай збереже серця ваші і розуміння ваші у Христі Ісусі» (Фил. 4,4-7).

Дорогі у Христі брати і сестри! Ми, Ваші душпастирі, сердечно вітаємо всіх Вас із Різдвом Христовим та бажаємо благословенних і радісних свят, смачної куті, веселої коляди та щасливого і мироного неба у Новому 2020 році Божому! Нехай Марія, яка опікувалася Дитятком Ісусом і захищала від всякої небезпеки, заспокоїть кожну людську тривогу і потішить кожне людське серце!

Хай ці Різдвяні свята та Новий рік будуть повні багатства Господніх ласк для Вас та Ваших родин! Нехай мир, радість і любов, що їх небесні ангели принесли тієї Святої ночі бідним пастушкам, перебувають з усіма мешканцями мікрорайону Рясне! Нехай у Вашому серці завжди народжується Христос через усмішку, зичливість та доброту! Родинного затишку Вам, душевного миру, радості та тепла!

Христос Рождається! Славімо Його!

Ваші душпастирі:

о. Володимир Гоцанюк

о. Павло Заболітний

о. Роман Гаранджа

о. Степан Боднар