Сьогодні ввечері, у п’ятницю першого тижня Великого посту, у храмі Святого Василія Великого відбулася особлива Хресна дорога “Під звуки війни”, яка стала болючим фоном нашого щоденного життя.

Молитву провадив парафіяльний хор «Надія», який глибоко і проникливо передав зміст кожної стації. Їхній спів допомагав не лише слухати, але й переживати кожне слово серцем.

Зокрема, о. Роман Мирош, сотрудник парафії співпереживав моління разом із громадою у роздумах над стражданнями Христа і стражданнями нашого народу.

Тексти Хресної дороги були особливими. Вони звучали по-новому в теперішньому контексті — наповнені сенсами, які сьогодні для нас, українців, є надзвичайно глибокими. У них відчувалося переосмислення болю, втрат, страху, але водночас — віри, надії та довіри до Бога. Кожна стація ставала нагодою задуматися: як ми несемо свій хрест? Чи вміємо бачити Христа в поранених, переселених, у воїнах, у тих, хто втратив дім чи близьких?

У час війни Хресна дорога перестає бути лише спомином подій двотисячолітньої давнини. Вона стає живою реальністю. Христос і сьогодні йде дорогою страждання — разом із нашим народом. Але разом із Ним іде і надія на воскресіння.

Нехай ця молитва стане для кожного з нас джерелом сили, внутрішнього очищення та оновлення у Великому пості. Бо навіть серед звуків війни народжується тиха, але непереможна надія.